Середа, 13.12.2017, 21:47
Сайт вчителя предмета "Захист Вітчизни" Метеленка В.В.
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Бібліотека
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Для учителів » Конспекти уроків

Вогнева підготовка
03.12.2015, 20:28

 

Конспект уроку

Урок № 17.                                                                                                                                                         Дата: 19.11.2015 рік.         

Розділ IV. Вогнева підготовка.

Тема 4/1. Призначення, бойові властивості, загальна будова і принцип дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовка гранат до метання. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами.

Навчальна група:  11 клас (І відділення).

Час: 1100-1145.

Місце: Лозівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, кабінет з предмета «Захист Вітчизни».

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їх будову, принцип дії, правила поводження з ними. Набути первинних навичок у процесі роботи зі зброєю під час виконання вогневих завдань. Виховувати готовністі у будь-який час захищати свою Батьківщину та її незалежність, почуття патріотизму, усвідомлення себе як частину великої нації. Необхідність усвідомленого використання бойових властивостей зброї, відчуття впевненості у її надійності.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, бланки самостійних робіт, проектор, екран.

 

План уроку

 

1. Призначення і бойові властивості гранат.

2. Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

3. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

 

Хід уроку

 

1. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вхід у клас, розміщення за робочими місцями.

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

3. Відпрацювання основних питань.

4. Контрольне опитування.

5. Підведення підсумків уроку.

6. Домашнє завдання.

 

Розповідь вчителя

 

  1. Призначення і бойові властивості гранат

 

     Ручна осколкова граната (лат. granatus - зернистий) – взривний боєприпас, призначений за допомогою ручного метання для ураження живої сили у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах) та бойової техніки противника осколками та вибуховою хвилею під час вибуху.

     Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим уніфікованим запалом (УЗРГМ). Капсуль запалу вкручується в момент кидка гранати, вибух відбувається через 3,2 – 4,2 с після кидка.

     Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

          а) Наступальні гранати: РГ-42, РГД-5, РГН.

          б) Оборонні гранати: Ф-1, РГО.

 

2. Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат

 

     а) будова ручної осколкової гранати РГД-5

     Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал.1) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпа­ком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу,

 

Мал. 1. Граната РГД-5

 

а - загальний вигляд; б - будова:1 - корпус; 2 - запал; 3 - розривний заряд;4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу; 7 - манжета; 8 - піддон; 9 - вкладиш піддона.

 

яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запо­бігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчу­ється пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Ниж­ня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для роз­риву гранати на осколки.

 

     б) будова ручної осколкової гранати Ф-1

     Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 2) призначена для ураження живої сили переважно в обо­ронному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бро­нетранспортера.

     Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заря­ду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких він звичайно і розри­вається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні та перенесенні гранати в корпус вгвинчується пластмасова пробка.

 

Мал. 2. Граната Ф-1

 

а - загальний вигляд; б - будова:

1 — корпус: 2 — розривний заряд: 3 — запал

 

Мал. 3. Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати мо­дернізований)

 

 а - загальний вигляд; б - в розрізі: 1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 - напрямна шайба; 4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника;7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека;

9 – втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач; 12 - капсуль-детонатор

 

     УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати мо­дернізований (мал. 3) — призначається для вибуху роз­ривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

     Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного меха­нізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової  пружини, ударника, шайби ударника, спускового важіля і запобіжної чеки з кільцем.

     Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля детонатора.

     Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розби­рати запали і перевіряти роботу ударного механізму ка­тегорично забороняється.

 

     в) будова ручної осколкової гранати РГН

     Ручна граната наступальна РГН (мал. 4) призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для йо­го розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

 

     г) будова ручної осколкової гранати РГО

     Ручна граната оборонна РГО (мал. 5) призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою.

     Граната РГО складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, удар­но-дистанційного запалу. Корпус складається з двох час­тин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд за­повнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

 

Мал. 4. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН

 

1 - нижня напівсфера; 2 - вибухова суміш; З - верхня напівсфера; 4 - стакан; 5 - пробка;

 

 

Мал. 5. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО

 

1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш; 4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 — манжета; 8 - верхня внутрішня напівсфера

     д)УДЗ - ударно-дистанційний запал (мал. 6)

     Запал УДЗ – призначений для підривання вибухової суміші під час удару гранати об будь-яку перепону. У випадку відсутності перепон після вигоряння піро­технічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2—4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1).   

     При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) удар­ник вдаряє жалом (15) в капсуль-запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротех­нічні суміші швидко згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає кап­суль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) ван­таж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спра­цювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спра­цьовує капсуль-детонатор

Б-37 (20) і відбувається вибух.

 

Мал. 6. Будова ударно-дистанційного запалу

 

1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка; 4, 25 - капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 - двигун (движок); 6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало;  11 - гільза; 12 - корпус;

13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 - стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш.

 

3. Порядок огляду і підготовки гранат до метання

 

     Гранати переносять у гранатних сумках (мал. 7). Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.

 

Мал. 7. Гранатні сумки

 

а- з осколковими гранатами; б – з протитанковими гранатами;

1 – гранати; 2 – кишеня для запалів.

 

     Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки ма­ють бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.      Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти и ви­сушити під наглядом коман­дира. Не можна сушити гра­нати біля вогню.

     Заряджати гранату (установлювати запал) дозволяється тіль­ки перед її метанням.

     Забороняється: розбира­ти бойові гранати й усувати в них несправності; переносити їх без сумок або за кільце за­побіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

     Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положення) і самого метання. На навчальних заняттях з бойови­ми гранатами одягають металеву каску.

     Гранату заряджають за командою «Підготувати гра­нати», а в бою самостійно.

     Послідовність заряджання: дістати гранату із сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ков­пачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. 8, а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з гнізда сумки і розгорнути запал (мал. 8, б). Вставити запал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 8, в).; Граната готова до метання.

 

Мал. 8. Заряджання ручної осколкової гранати

 

а- вигвинчування пробки; б – діставання запалу; в – загвинчування запалу.

 

     4. Закріплення вивченого

 

     1. Яке призначення та бойові властивості ручних осколкових гранат РГД-5, Ф-1, РГН і РГО?

     2. Розкажіть про будову запалу УЗРГМ.

     3. Яка послідовність підготовки ручної осколкової гранати до метання?

 

 

     5. Домашнє завдання

 

     1. § 25 (стор. 138-142), відповідь на контрольні питання до параграфа, самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

 

 

 

Вчитель предмета «Захист Вітчизни»          ____________________          В.В. Метеленко

 

Презентація для уроку

Відео для уроку

 

 

Категорія: Конспекти уроків | Додав: MVV
Переглядів: 1051 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 19
Copyright MyCorp © 2017
uCoz